Розлади харчової поведінки

Точна причина розладів харчової поведінки невідома. Як і у випадку з іншими психічними розладами, причини можуть бути різними, наприклад:

• Генетика. Деякі люди можуть мати гени, які підвищують ризик розвитку розладів харчової поведінки.
• Біологічні фактори, такі як біохімічні зміни в головному мозку, можуть відігравати певну роль у виникненні розладів харчової поведінки.

Розлади харчової поведінки можуть розвинутися у будь-кого. Частіше за все вони починаються в підлітковому та юнацькому віці.

Певні фактори можуть підвищити ризик розвитку розладу харчової поведінки, зокрема:

• Сімейна історія. Розлади харчової поведінки частіше виникають у людей, які мають родичів, які страждали на розлади харчової поведінки.
• Інші проблеми з психічним здоров'ям. Психологічні травми, тривога, депресія, обсесивно-компульсивний розлад та інші психічні розлади можуть збільшити ймовірність розладу харчової поведінки.
• Дієти та голодування. Часте дотримання дієт є фактором ризику розладу харчової поведінки, особливо якщо вага постійно коливається, коли ви сідаєте на нову дієту і виходите з неї. Існують переконливі докази того, що багато симптомів розладу харчової поведінки є симптомами голодування. Голодування впливає на мозок і може призвести до зміни настрою, мислення, тривоги та зниження апетиту. Це може призвести до продовження суворого обмеження харчування або проблемної харчової поведінки та ускладнити повернення до здорових харчових звичок.
• Насмішки над вагою від інших людей. Люди, яких дражнили або знущалися через їхню вагу, більш схильні до розвитку проблем з харчуванням і розладів харчової поведінки. Сюди відносяться люди, яких змушували соромитися своєї ваги однолітки, медичні працівники, тренери, вчителі чи члени сім'ї.
• Стрес. Будь то вступ до університету, переїзд, пошук нової роботи або проблеми в сім'ї чи стосунках - всі ці зміни можуть спричинити стрес. А стрес може підвищити ризик виникнення розладу харчової поведінки.

Симптоми варіюються залежно від типу розладу харчової поведінки. Анорексія, булімія та переїдання - найпоширеніші розлади харчової поведінки.

Нервова анорексія

Нервова анорексія - стан, що може бути небезпечним для життя та включає в себе нездорово низьку масу тіла, сильний страх набрати вагу і нереалістичне уявлення про вагу і фігуру. Анорексія часто пов'язана з докладанням надзвичайних зусиль для контролю ваги та фігури, що часто серйозно впливає на здоров'я та нормальне повсякденне життя.

Анорексія може включати суворе обмеження калорій або відмову від певних видів продуктів чи груп продуктів. Люди з анорексією часто використовують й інші методи схуднення, такі як надмірні фізичні навантаження, використання проносних засобів чи блювання після їжі. Такі надмірні зусилля для зниження ваги можуть спричинити серйозні проблеми зі здоров'ям навіть у тих, хто продовжує їсти протягом дня або чия вага не є надзвичайно низькою.

Булімія

Булімія - це серйозний, іноді небезпечний для життя розлад харчової поведінки. Булімія включає в себе епізоди переїдання, за якими зазвичай слідують епізоди “очищення”. Іноді булімія також включає суворе обмеження прийому їжі на певні періоди часу. Це часто призводить до посилення бажання наїстися досхочу, а потім позбутися цієї їжі.

Переїдання передбачає поглинання надзвичайно великої кількості їжі за короткий проміжок часу. Під час переїдання люди відчувають, що вони не контролюють своє харчування і не можуть зупинитися. Після переїдання, через почуття провини, сорому або сильного страху набору ваги, відбувається “очищення”, щоб позбутися калорій. Воно може включати блювання, надмірні фізичні навантаження, відмову від їжі протягом певного періоду часу або використання інших методів, наприклад, прийом проносних. Деякі люди змінюють дози ліків, наприклад, змінюють кількість інсуліну, щоб схуднути.

Булімія також включає в себе заклопотаність вагою і формою тіла, з суворою негативною самооцінкою власної зовнішності.

Переїдання

Переїдання пов'язане з поїданням їжі за короткий проміжок часу. Під час переїдання здається, що ви не можете контролювати кількість зʼїденого. Але за переїданням не слідує очищення. Під час переїдання люди можуть їсти швидше або з'їдати більше їжі, ніж планували. Навіть коли людина не голодна, вона може продовжувати їсти ще довго після того, як відчує дискомфорт від насичення.

Після акту переїдання люди часто відчувають велику провину, огиду або сором. Вони можуть боятися набрати зайву вагу, намагатися суворо обмежувати кількість їжі на певний час. Це призводить до посилення бажання заїдати, створюючи нездоровий цикл. Сором може призвести до того, що людина починає їсти на самоті, щоб приховати це.

Багато людей з розладами харчової поведінки можуть не усвідомлювати, що потребують лікування. Крім того, почуття провини та сорому часто заважають людям звернутися за допомогою.

Якщо ви турбуєтеся про друга або члена сім'ї, переконайте його звернутися до медичного працівника. Навіть якщо ця людина не готова визнати, що має проблеми з харчуванням, ви можете почати розмову, висловивши занепокоєння і бажання вислухати.

Червоні прапорці, які можуть свідчити про розлад харчової поведінки, включають:

• Пропуск прийомів їжі або перекусів або виправдання, щоб не їсти.
• Дуже обмежена дієта, яка не була призначена кваліфікованим медичним працівником.
• Занадто велика увага до їжі або здорового харчування, особливо якщо це полягає у відмові від участі у звичайних заходах, таких як банкети, поїдання святкового торта або відвідування ресторанів.
• Приготування власної їжі замість того, щоб їсти те, що їсть сім'я.
• Відмова від звичайної соціальної активності.
• Часте і постійне занепокоєння або скарги на нездорове самопочуття чи надмірну вагу, а також розмови про схуднення.
• Часті перевірки в дзеркалі на наявність недоліків у фігурі.
• Постійне вживання великої кількості їжі.
• Використання дієтичних добавок, проносних або трав'яних препаратів для схуднення.
• Проблеми з емаллю зубів, що може бути ознакою регулярного блювання.
• Виходи в туалет під час їжі або одразу після їжі.
• Розмови про депресію, огиду, сором або провину через харчові звички.
• Прийом їжі потайки.

Розлади харчової поведінки може бути важко подолати самостійно. Чим раніше ви почнете лікування, тим більша ймовірність повного одужання. Іноді люди можуть мати проблемну харчову поведінку, схожу на деякі симптоми розладу харчової поведінки, але ці симптоми не відповідають критеріям діагностики розладу харчової поведінки. Але така проблемна харчова поведінка все одно може серйозно впливати на здоров'я та самопочуття.

Якщо у вас є проблеми з харчовою поведінкою, які спричиняють вам дистрес або впливають на ваше життя чи здоров'я, зверніться за медичною допомогою.

Не існує надійного способу запобігти розладам харчової поведінки, але ви можете вжити заходів для розвитку здорових харчових звичок. Якщо у вас є дитина, ви можете допомогти їй знизити ризик розвитку харчових розладів.

Дорослі

Розвивати здорові харчові звички та спосіб життя:

• Обирайте здорову дієту, багату на цільнозернові продукти, фрукти та овочі. Обмежте сіль, цукор, алкоголь, насичені жири та трансжири. Уникайте екстремальних дієт. Якщо вам потрібно схуднути, поговоріть зі своїм лікарем або дієтологом, щоб скласти план, який відповідає вашим потребам.
• Не використовуйте для схуднення дієтичні добавки, проносні або трав'яні збори.
• Займайтеся достатньою фізичною активністю. Щотижня приділяйте щонайменше 150 хвилин аеробній активності, наприклад, швидкій ходьбі. Обирайте ті види діяльності, які вам подобаються, так ви з більшою ймовірністю будете їх виконувати.
• Зверніться по допомогу у випадку психічних розладів, таких як депресія, тривожність, проблеми з самооцінкою та сприйняттям власного тіла.

Поговоріть з лікарем, якщо вас турбує ваша харчова поведінка. Своєчасне лікування може запобігти погіршенню проблеми.

Діти

• Уникайте дотримання жорстких дієт у присутності дитини. Звички харчування в сім'ї можуть вплинути на стосунки дітей з їжею. Спільна трапеза дає вам можливість розповісти дитині, як правильно та здорово харчуватися. Це також дозволяє вам бачити, чи їсть ваша дитина достатню кількість їжі і чи достатньо вона різноманітна.
• Поговоріть зі своєю дитиною. Існує багато веб-сайтів та інших соціальних мереж, які пропагують небезпечні ідеї, наприклад, розглядають анорексію як вибір способу життя, а не як розлад харчової поведінки. Деякі сайти заохочують підлітків сідати на дієту. Важливо вчасно помічати такі неправильні ідеї та обговорити їх з дитиною.
• Заохочуйте і підтримуйте здоровий вигляд тіла вашої дитини, незалежно від його форми та розміру. Поговоріть з дитиною про самооцінку і запевніть, що форми тіла можуть бути різними. Не критикуйте власне тіло в присутності дитини. Слова про здорове прийняття і повагу можуть допомогти сформувати здорову самооцінку. Ці навички та підтримка найближчих людей можуть допомогти дітям пережити складні часи підліткового та юнацького віку.
• Зверніться по допомогу до медичного працівника вашої дитини. Під час профілактичних візитів до дитини медичні працівники можуть виявити ранні ознаки розладу харчової поведінки. Вони можуть поставити дитині запитання про її харчові звички. Ці візити можуть включати перевірку процентилів зросту і ваги та індексу маси тіла, що може попередити вас і лікаря вашої дитини про будь-які значні зміни.

Найкраще лікування розладів харчової поведінки передбачає командний підхід. До складу команди зазвичай входять ваш лікар первинної медичної допомоги, фахівець з психічного здоров'я та іноді зареєстрований дієтолог.

Лікування залежить від конкретного типу розладу харчової поведінки. Але загалом воно включає в себе:

• Навчання здоровому режиму харчування.
• Навчання тому, як виробити здорові харчові звички.
• Настанови щодо досягнення здорової ваги, якщо ви маєте недостатню чи надмірну вагу.
• Когнітивно-поведінкова терапія.
• Медикаментозне лікування, якщо це необхідно.
• Якщо ваше життя під загрозою, вам може знадобитися негайна госпіталізація.
• Окрім того РХП у дорослих та дітей піддається безмедикаментозній терапії за допомогою методу NEUROFEEDBACK.

Спосіб життя

Щоб підвищити шанси на успіх у подоланні розладу харчової поведінки:

• Знайдіть психіатра, який спеціалізується на розладах харчової поведінки. Лікування є найбільш ефективним, коли його проводить фахівець, який має спеціальну підготовку. Шукайте лікаря, який має досвід у застосуванні методів лікування, що довели свою ефективність.
• Дотримуйтесь плану лікування. Не пропускайте сеанси терапії та намагайтеся не відхилятися від плану харчування. Дотримуйтесь інструкцій лікаря щодо фізичної активності та вправ.
• Поговоріть зі своїм лікарем про відповідні вітамінні та мінеральні добавки. Якщо ви погано харчуєтеся, швидше за все, ваш організм не отримує всіх необхідних поживних речовин, таких як вітамін D або залізо.
• Не піддавайтеся спонуканням зважуватися. І не перевіряйте себе в дзеркалі занадто часто. Це може лише посилити ваше бажання підтримувати шкідливі звички розладу.
• Не ізолюйте себе від інших. Турботливі члени сім'ї та друзі, які дбають про ваші інтереси - найкраща емоційна та моральна допомога.