Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Посттравматичний стресовий розлад може розвинутися, коли ви пережили, побачили або дізналися про подію, пов'язану з фактичною смертю або загрозою смерті, серйозним пораненням або сексуальним насильством.

Досі достеменно невідомо, чому у деяких людей виникає ПТСР, а у деяких ні. Як і більшість психічних розладів, ПТСР, ймовірно, викликаний складним поєднанням:

• стресових переживань, включаючи кількість і тяжкість травм, які ви пережили у своєму житті
• успадковані ризики для психічного здоров'я, такі як сімейна історія тривоги та депресії
• успадковані особливості вашої особистості, які часто називають темпераментом
• те, як ваш мозок реагує на біохімічні зміни та вплив гормонів, що виділяються організмом у відповідь на стрес.

Посттравматичний стресовий розлад може виникнути у людей будь-якого віку. Однак деякі фактори можуть підвищити ймовірність розвитку ПТСР після травматичної події:

• Переживання інтенсивної або довготривалої травми
• Ви пережили іншу травму раніше в житті, наприклад, жорстоке поводження в дитинстві
• Робота, яка підвищує ризик піддатися впливу травматичних подій, наприклад, військовослужбовці та працівники служб швидкого реагування
• Маєте інші проблеми з психічним здоров'ям, такі як тривога або депресія
• Проблеми зі зловживанням психоактивними речовинами, алкоголем
• Відсутність належної системи підтримки з боку сім'ї та друзів
• Наявність родичів з проблемами психічного здоров'я, включаючи тривогу або депресію.

Найпоширеніші події, що призводять до розвитку ПТСР, включають

• Бойові дії
• Фізичне насильство в дитинстві
• Сексуальне насильство
• Фізичний напад
• Погроза зброєю
• Нещасний випадок

Багато інших травматичних подій також можуть призвести до ПТСР, наприклад, пожежа, стихійне лихо, пограбування, авіакатастрофа, катування, викрадення, небезпечний для життя медичний діагноз, терористичний напад та інші екстремальні або небезпечні для життя події.

Симптоми посттравматичного стресового розладу можуть з'явитися протягом одного місяця після травматичної події, але іноді вони можуть не проявлятися до тих пір, поки не пройдуть роки після події. Ці симптоми спричиняють значні проблеми в соціальних, робочих чи особистих стосунках. Вони також можуть перешкоджати вашій здатності виконувати звичайні повсякденні завдання.

Симптоми ПТСР зазвичай поділяють на чотири типи: нав'язливі спогади, симптоми уникнення, негативні зміни в мисленні та настрої, а також зміни фізичних та емоційних реакцій.

Симптоми нав'язливих спогадів можуть включати:

• Повторювані, небажані тривожні спогади про травматичну подію
• Переживання травматичної події так, ніби вона відбувається знову (флешбеки)
• Тривожні сни або кошмари, пов'язані з травматичною подією
• Сильний емоційний стрес або фізична реакція на щось, що нагадує про травматичну подію

Симптоми уникнення можуть включати:

• Спроби уникати думок або розмов про травматичну подію
• Уникнення місць, видів діяльності або людей, які нагадують про травматичну подію

Симптомами негативних змін у мисленні та настрої:

• Негативні думки про себе, інших людей або світ
• Безнадія щодо майбутнього
• Проблеми з пам'яттю, в тому числі забування важливих аспектів травматичної події
• Труднощі з підтриманням близьких стосунків
• Почуття відірваності від сім'ї та друзів
• Відсутність інтересу до діяльності, яка вам колись подобалася
• Труднощі з переживанням позитивних емоцій
• Почуття емоційного оніміння

Симптоми змін у фізичних та емоційних реакціях (які також називають симптомами збудження) можуть включати:

• Ви легко лякаєтесь
• Постійне очікування небезпеки
• Саморуйнівна поведінка, наприклад, надмірне вживання алкоголю або занадто швидке водіння.
• Проблеми зі сном
• Проблеми з концентрацією уваги
• Дратівливість, спалахи гніву або агресивна поведінка
• Надмірне відчуття провини або сорому

У дітей віком до 6 років ознаки та симптоми можуть також включати:

• Повторне відтворення травматичної події або її аспектів у грі
• Страшні сни, які можуть включати або не включати аспекти травматичної події.

Інтенсивність симптомів ПТСР може змінюватися з часом. Симптоми ПТСР можуть посилюватися, коли ви перебуваєте у стресовому стані або коли ви стикаєтеся з нагадуваннями про те, що пережили.

Ускладнення

Посттравматичний стресовий розлад може порушити все ваше життя - роботу, стосунки, здоров'я та задоволення від повсякденної діяльності.

Наявність ПТСР також може збільшити ризик виникнення інших проблем з психічним здоров'ям, таких як:

• Депресія та тривога
• Проблеми з вживанням наркотиків або алкоголю
• Розлади харчової поведінки
• Суїцидальні думки та дії

Після пережитої травматичної події багато людей спочатку відчувають симптоми, схожі на ПТСР, наприклад, нездатність перестати думати про те, що сталося. Страх, тривога, гнів, депресія, почуття провини - все це звичайні реакції на травму. Однак у більшості людей, які зазнали травми, не розвивається довготривалий посттравматичний стресовий розлад.

Вчасне отримання допомоги та підтримки може запобігти загостренню звичайних стресових реакцій і переростанню їх у ПТСР. Що це означає? Розмови з сім'єю та друзями, які вислухають і запропонують розраду. Або ж звернення до фахівця з психічного здоров'я для проходження короткого курсу терапії. Деяким людям також може бути корисно звернутися до своєї релігійної громади.

Підтримка з боку інших також може допомогти людині уникнути нездорових методів подолання, таких як зловживання алкоголем або наркотиками.

Якщо вас турбують думки і почуття, пов'язані з травматичною подією, більше місяця, якщо вони важкі, або якщо ви відчуваєте, що вам важко повернути своє життя під контроль, поговоріть з лікарем або фахівцем з психічного здоров'я. Якнайшвидше отримання лікування може допомогти запобігти погіршенню симптомів ПТСР.

Лікування посттравматичного стресового розладу може допомогти вам повернути відчуття контролю над своїм життям. Основним методом лікування є психотерапія, але воно може також включати медикаментозне та апаратне лікування методами нейромодуляції, зокрема методом транскраніальної електростимуляції (tDCS), транскраніальної магнітної стимуляції (TMS) чи NEUROFEEDBACK.