Хвороба Паркінсона

Симптоми хвороби Паркінсона можуть відрізнятися в кожної окремої людини. Ранні симптоми можуть бути не вираженими і залишатися непоміченими впродовж довгого періоду. Симптоми часто починаються з однієї сторони тіла.

Симптоми хвороби Паркінсона можуть включати:

• Тремор. Він зазвичай починається в кінцівці, часто в руці або пальцях руки. Людина можете потирати великий і вказівний пальці вперед-назад. Це так званий тремор "перекочування пігулок". Рука може тремтіти у стані спокою. Тремтіння може зменшуватися, коли людина починає виконувати певні завдання.
• Уповільнення рухів, відоме як брадикінезія. З часом хвороба Паркінсона може сповільнити рухи людини, роблячи прості завдання складними і трудомісткими. Кроки при ходьбі стають коротшими, дрібнішими, людині може бути важко встати зі стільця.
• Ригідність (напруження) м'язів. Ригідність м'язів може виникати у будь-якій частині тіла. Ригідні м'язи можуть бути дещо болючими і обмежувати діапазон рухів.
• Порушення постави та рівноваги. Постава людини з хворобою Паркінсона може стати сутулою, а також часто додаються проблеми з рівновагою.
• Втрата автоматичних рухів. У людини може знизитися здатність виконувати несвідомі рухи, включаючи кліпання, посмішку або змахи руками під час ходьби.
• Зміни мовлення. Людина може почати говорити тихо або швидко, нерозбірливо або вагатися перед тим, як заговорити. Така мова може бути більш монотонною без звичних мовленнєвих паттернів.
• Змінюється письмо. Людині з хворобою Паркінсона буває важко писати, почерк стає дрібнішим.

Хвороба Паркінсона часто супроводжується такими додатковими проблемами:

• Труднощі з мисленням. Люди з хворобою Паркінсона можуть мати певні відчувати когнітивні проблеми, такі як деменція. Зазвичай вони виникають на пізніх стадіях хвороби.
• Депресія та емоційні зміни. Люди можуть відчувати депресію, іноді на дуже ранніх стадіях. Лікування депресії може полегшити подолання інших проблем, пов'язаних з хворобою Паркінсона. Спостерігаються й інші емоційні зміни, такі як страх, тривога або втрата мотивації.
• Проблеми з ковтанням. Можуть виникнути труднощі з ковтанням у міру прогресування захворювання. Через уповільнене ковтання в роті може накопичуватися слина, що призводить до слинотечі.
• Проблеми з жуванням і прийомом їжі. Хвороба Паркінсона на пізній стадії вражає м'язи рота, що ускладнює жування.
• Проблеми зі сном і розлади сну. Люди з хворобою Паркінсона часто мають проблеми зі сном, включаючи часті пробудження протягом ночі, ранні прокидання або сильно відчуття сонливості вдень.
• Проблеми з сечовим міхуром. Хвороба Паркінсона може викликати проблеми з сечовим міхуром, включаючи нездатність контролювати сечу або труднощі при сечовипусканні.
• Закрепи. У багатьох людей з хворобою Паркінсона розвиваються закрепи, в основному через уповільнення роботи травного тракту.

Зверніться до лікаря, якщо у вас є будь-який із симптомів, пов'язаних з хворобою Паркінсона - не тільки для діагностики вашого стану, але й для виключення інших причин таких симптомів.

Оскільки причина хвороби Паркінсона невідома, не існує доведених способів запобігти захворюванню.

Деякі дослідження показали, що регулярні аеробні вправи можуть знизити ризик розвитку хвороби Паркінсона.

Інші дослідження показали, що люди, які вживають кофеїн, що міститься в каві, чаї та колі, хворіють на хворобу Паркінсона рідше, ніж ті, хто його не п'є. Зелений чай також пов'язаний зі зниженням ризику розвитку хвороби Паркінсона. Однак досі невідомо, чи кофеїн захищає від хвороби Паркінсона, чи пов'язаний з нею якимось іншим чином.

Хоча хворобу Паркінсона неможливо вилікувати, хоча медикаментозна та інші методи терапії можуть значно зменшити прояви та уповільнити прогресування захворювання.

Ваш лікар також може порекомендувати змінити спосіб життя, особливо що стосується додавання постійних аеробних вправ. У деяких випадках важлива фізична терапія, яка фокусується на утриманні рівноваги та розтяжці.

Медикаментозна терапія

Люди з хворобою Паркінсона мають низький рівень дофаміну в мозку. Однак дофамін не можна вводити безпосередньо, оскільки він не може самостійно потрапити в мозок.

Ліки, які використовуються для лікування хвороби Паркінсона:

• Карбідопа-леводопа. Леводопа - найефективніший препарат від хвороби Паркінсона, є природною хімічною речовиною, яка потрапляє в мозок і перетворюється на дофамін. У деяких препаратах леводопа поєднується з карбідопою, яка захищає леводопу від передчасного перетворення на дофамін поза головним мозком. З роками, у міру прогресування захворювання, користь від леводопи може зменшуватися, з тенденцією до ослаблення дії препарату.
• Агоністи дофаміну. На відміну від леводопи, агоністи дофаміну не перетворюються на дофамін. Замість цього вони імітують ефекти дофаміну в мозку. Агоністи дофаміну не такі ефективні, як леводопа, у полегшенні симптомів. Однак вони діють довше і можуть застосовуватися разом з леводопою, щоб згладити іноді непостійний ефект леводопи.
• Інгібітори моноаміноксидази В (МАО В). Вони допомагають запобігти розпаду дофаміну в мозку, пригнічуючи фермент мозку моноаміноксидазу В (МАО В), що розщеплює дофамін.
• Інгібітори катехол-О-метилтрансферази (КОМТ). Ці ліки м'яко подовжують ефект терапії леводопою, блокуючи фермент, який розщеплює дофамін.

Транскраніальна імпульсна стимуляція (TPS) - це терапевтичний метод, схвалений у багатьох прогресивних країнах для лікування хвороби Паркінсона в легкій та середньо-важкій формах. Метою TPS є покращення когнітивних здібностей шляхом стимуляції різних ділянок мозку та підтримання цього стану якомога довше.