Фіброміалгія

Багато дослідників вважають, що фіброміалгія виникає через біохімічні зміни в мозку, які включають аномальне підвищення рівня певних хімічних речовин, які сигналізують про біль.

Крім того, больові рецептори мозку, схоже, розвивають своєрідну пам'ять про біль і стають чутливими, тобто вони можуть надмірно реагувати на больові та небольові сигнали.

Існує декілька факторів, які призводять до цих змін, зокрема:

• Генетика. Оскільки фіброміалгія, як правило, передається по спадковості, можуть існувати певні генетичні мутації, які можуть зробити вас більш сприйнятливими до розвитку даного розладу.
• Інфекції. Деякі захворювання можуть викликати або посилювати фіброміалгію.
• Фізичні або психологічні перевантаження чи травми. Фіброміалгія іноді може бути спровокована фізичною травмою, наприклад, автомобільною аварією. Тривалий психологічний стрес також може спровокувати цей стан.

• Поширений біль. Біль, пов'язаний з фіброміалгією, часто описується як постійний тупий біль, який триває щонайменше три місяці. Щоб вважатися поширеним, біль повинен виникати з обох боків тіла, а також вище і нижче пояса.
• Втома. Люди з фіброміалгією часто прокидаються втомленими, навіть якщо вони повідомляють, що сплять добре. Сон часто порушується через біль, і багато пацієнтів з фіброміалгією мають інші розлади сну, такі як синдром неспокійних ніг та апное сну.
• Когнітивні труднощі. Симптом, який зазвичай називають "фіброзним туманом", погіршує здатність зосереджуватися, звертати увагу та концентруватися на розумових завданнях.

Фіброміалгія часто поєднується з іншими захворюваннями, такими як:

• Синдром подразненого кишечника
• Синдром хронічної втоми
• Мігрень та інші види головного болю
• Інтерстиціальний цистит або синдром хворобливого сечового міхура
• Захворювання скронево-нижньощелепного суглоба
• Тривога
• Депресія
• Синдром постуральної тахікардії

Біль, втома і погана якість сну, пов'язані з фіброміалгією, можуть перешкоджати вашій здатності нормально функціонувати в повсякденному житті. Розчарування, пов'язане з незрозумілим станом, також може призвести до депресії та тривоги, пов'язаної зі здоров'ям.

Загалом, лікування фіброміалгії включає як медикаментозне лікування, так і стратегії самодопомоги. Основна увага приділяється мінімізації симптомів та покращенню загального стану здоров'я. Жоден метод лікування не працює для всіх симптомів, але випробування різних стратегій лікування може мати кумулятивний ефект.

Медикаментозна терапія може включати прийом знеболювальних препаратів, антидепресантів, протисудомних препаратів тощо.

Фізична терапія. Фізичний терапевт може навчити вас вправам, які покращують мʼязову силу, гнучкість і витривалість. Особливо корисними можуть бути водні вправи.

Окрім того, фіброміалгія піддається безмедикаментозній терапії за допомогою методу транскраніальної магнітної стимуляції (TMS).

Якщо фіброміалгія повʼязана із іншими ментальними розладами, необхідна консультація психотерапевта чи психіатра.